День пам'яті жертв Голодомору

22 листопада була проведена виховна година присвячена вшануванню пам'яті жертв Голодомору. У Центральній районній бібліотеці ми зустрілися з Тетяною Валентинівною. Вона розповіла нам цікаву та разом з тим шокуючу історію українського народу в період 1932-1933 років. 

У нас, українців є традиція: коли людина помирає, запалюють свічку, щоб душа летіла при світлі і знайшла свій прихисток у потойбіччі. А, оскільки, у 1933-му померлим ніхто не світив свічки, то душі їхні досі неприкаяні і не можуть опікуватися нами.Ми запалили цю Свічку Пам’яті.

«Палахкоче свіча

Поминальної нині Молитви»

Достигали жита. І тремтіли Дитячі коліна -

Косоокої смерті чорнів продірявлений плащ...

Вимирало Село – потопала в сльозах Україна,

І розгублене небо ковтало задушений плач.

Шаленів людомор – лютували нові яничари,

І старенька Бабуся міняла Ікону на Сніп...

Над Полями Святими замучені душі ячали,

І Дніпро захлинувся у розпачі страчених Слів.

Палахкоче свіча Поминальної нині Молитви

І розгнуздана Пам’ять малює Історії слід...

Тільки ті Колоски – Життєдайного Виміру Витвір,

Як і завше, Очима Дитячими міряють Світ.

Ігор Яворницький

Наші учні(Махаліна Аліна і Лукіч Володимир) допомагали у проведенні заходу

По завершенню виховної години ми пом’янули душі померлих від голоду Хвилиною мовчання.